Мікропереказ Офіцер заздрив графу і домігся дуелі з ним. Граф схибив, а офіцер скористався пострілом через кілька років, коли граф одружився. Офіцер не вистрілив, задовольнившись страхом графа.
Сільвіо навіть стріляти у противника не став: йому достатньо було побачити вираз страху в очах того. Таким чином, Пушкін підводить нас до висновку: людина набагато більше дорожить своїм життям, коли він когось любить, крім себе, коли йому хтось по-справжньому дорогий: сім'я, кохана людина, діти…
В перший раз Сільвіо не вистрілив у графа, бо той не цінував життя, був байдужий до дуелі, дій Сільвіо і до самої смерті. Його байдужість розлютило Сільвіо, так як він не отримав би задоволення від смерті графа, тому він вирішив зачекати на більш відповідний момент.
У повісті А. С. Пушкіна "Постріл" вина за поєдинок, що відбувся, лежить на Сільвіо. Відтіснений з першого місця, яке звик займати, заздрив успіху графа, його привабливості, багатству та впевненості у собі, він довго шукав спосіб відігратися за всі образи – справжні та уявні.