Латинською “pýrus”, що в перекладі полум’я, – так називали грушу римляни. Здавалося б, дивна назва для фруктового дерева. Однак варто поглянути на грушеве дерево, всипане стиглими плодами в обрамленні листя, як усе стає зрозумілим. Золотисто-червона шкірка фруктів горить, немов язики вогню.
Тип плоду – яблуко; його гнізда вистелені щільною оболонкою (внутрішньоплодником). Плід, як правило, – витягнутої форми з розширенням у нижній частині, є сорти з кулястими плодами.
З ботанічної точки зору груша є ягодою, точніше – ягідовидним плодом у вигляді яблука. В агрономії груша вважається насіннєвою культурою, у кулінарній і побутовій сферах – фруктом. дарин, ананас, ківі та грейпфрут є ягодами; персик, абрикос і манго – кістянками.