При пересуванні змії спираються на черевні щитки та луски. Луски йдуть внахлест від голови до хвоста (у чому легко переконатися, провівши рукою по спині) змії), і це заважає повзати хвостом уперед. Черевні щитки один на одного не налягають, але їх задні краї чіпляються за поверхню під час руху назад.
Як правило, змії відчувають наближення морозів, тому наперед знаходять собі місце для зимівлі під землею. Весною вони виповзають назовні. У середній смузі Росії це найчастіше відбувається у другій половині квітня. Найбільшу агресивність змії виявляють у період розмноження, що припадає на середину літа.
І зазвичай змії забираються на дерево, обернувшись спіраллю довкола стовбура. Змія рухається верх подібно пружині, що стискається і розтягується. Але щоб утриматися на дереві, стовбур потрібно обернути собою як мінімум у два-три оберти. Якщо змія невелика або якщо дерево занадто товсте, забратися на нього не вийде.