Особливо численні популяції омарів ще в минулому столітті існували в Північному морі. Лангусти, всі 100 видів родини, населяють дно шельфів Атлантичного, Індійського і Тихого океанів, а також їхні моря, в межах екваторіального, субекваторіального, тропічного і субтропічного кліматичних поясів.
Європейський омар трапляється біля узбережжя Європи, Північної та Південної Африки, в Атлантичному океані, Північному та Середземному морях. Також зустрічаються в Балтійському морі та на півдні Чорного моря. У Чорному морі трапляється дуже рідко в Прибосфорському районі, біля берегів Туреччини і півдня Болгарії.
Вид поширений у східній Атлантиці від південно-західної Норвегії до Марокко і мешкає також у Середземному морі. Крім того, його можна зустріти біля узбережжя Азорських островів, Мадейри і Канарських островів. У Балтійському морі він не водиться. Звичайний лангуст живе на морському скелястому ґрунті на глибині від 5 до 150 м.
До пори в російській мові все було відносно просто. Якщо великий морський рак мав значні передні кінцівки з клешнями, то його називали омаром. Якщо клешні були відсутні, то іменувався лангустом. Так спочатку було у французькій мові, хоча для російських лінгвістів головним критерієм взагалі була їстівність.