Згідно з Біблією, родоначальник єврейського народу Авраам (через Евера, що походив по прямій лінії від Сіма, сина Ноя) був вихідцем із міста Ур у Месопотамії (південь сучасного Іраку, на заході від річки Євфрат).
У застосуванні до цього Закону євреєм вважається той, хто народжений від матері-єврейки і не перейшов в інше віросповідання, а також особа, яка прийняла іудаїзм.
Жінка в єврействі завжди посідала найважливіше місце: недарма на івриті її називають “акерес а-байс” “корінь дому”. Головна в домі – дружина. Одного єврея на його “золотому” весіллі запитали: як вийшло, що вони з дружиною все життя зберігали теплі стосунки?
Першою особою, згадуваною в Танасі, про яку є незалежне письмове свідоцтво, є Ахав, цар Ізраїлю; про нього йдеться в одному ассірійському листі, датованому 853 роком до н. е.