Вінок служив одним із елементів символічного «весілля», яке влаштовували для померлого. Вінок покладали на голову небіжчику або на кришку труни (або їх несли перед труною, залишали на могилі, прив'язували до хреста тощо). Як corona funebris символізує смерть, скорбота і покладається на могилу чи пам'ятник.
Тріумфатори одягали лавровий вінок; судна переможців прикрашалися лаврами В урочистостях весь народ вінчався лавровими вінками; жерці при жертвоприношеннях одягали лаврові вінки.
Дослідники вважають, що українська вінок — це спрощений знак Інанни, ніби побажання мирного, ясного неба над головою того, хто його носить, оберіг від злих сил та нещасть. За часів Античності вінок вважали символом щастя та таланту.