Головним та єдиним, кого можна вважати щасливим у поемі "Кому на Русі жити добре" – це Гриша Добросклонов. Гриша думає про Батьківщину та народ, усередині в нього багато сил, багато планів та думок для підняття Русі.
На своєму шляху селяни зустрічають людей, які вважають себе щасливими. Серед них – сільський дяк, впевнений, що щастя – у вірі та очікуванні вічного життя; солдат, який вижив у двадцяти битвах; стара, що виростила на своєму городі «ріп до тисячі».
Лакей хвалився, що після обідів лизав панські тарілки з «французьким найкращим трюфелем» і допивав із чарок залишки закордонних вин. Найбільше він пишався тим, що страждає подагрою – недугою ніг, на яку хворіють лише дворяни, а не мужиче.