-грец. Ἄτλας, у родовому відмінку Ἄτλαντος) – у давньогрецькій міфології могутній титан, що тримає на плечах небесне склепіння.
Атлант – це перший шийний хребець. Саме на нього спирається наша голова – він розташований прямо під черепом і прикріплений до потиличної кістки.
Atlantus – несучий) – у давньогрецькій міфології – титан, брат Прометея. Після поразки в боротьбі з Олімпійськими богами, як покарання за зухвалість був приречений підтримувати на крайньому Заході на своїх плечах небесне склепіння. Фігура Атланта, або Атласа, втілює образ “могутнього носія”, уособлює витримку і стійкість.
Зовні атланти виглядали незвично (з нашого погляду): зростом близько шести метрів, на ногах по сім пальців, на руках по шість, плечі широкі за умови витягнутого тулуба, величезні очі, ніс злегка приплюснутий, губи широкі. Жителів Атлантиди можна вважати довгожителями – період життя становив близько тисячі років.