Снігуронька зустрічає Мізгіря і відповідає на його пристрасть. Безмірно щасливий Мізгір не вірить небезпеці та вважає бажання Снігуроньки сховатися від променів Ярили порожнім страхом.
По-справжньому Мізгір покохав, зустрівши Снігуроньку. Про силу його почуття свідчать слова: «Як ниє серце, якою тугою душа хвора.
Для Снігуронька любов була забороненим плодом, адже її батьки побоювалися, що зазнавши справжнього почуття, вона загине. Снігуронька стала мимовільною розлучницею для своєї подруги Купави, але ця подія ніяк не зачепила душу Снігуроньки. За нею натовпом ходили женихи, але дівчині вони були байдужі.
Вона плаче і слізно скаржиться на свого нареченого Мізгіря та на Снігуроньку, що розлучила її з нареченим. Берендей журиться долею Купави. Він наказує скликати народ і поставити Мізгір на суд царів.