Формально Святослав став правителем у трирічному віці після загибелі у 945 році батька, київського князя Ігоря, але самостійне правління почалося, як можна судити за непрямими даними, близько 961 року (за літописом 964 року).
Святослав Всеволодович (у хрещенні, ймовірно, Михайло, в чернецтві, можливо, Гавриїл; бл. 1123 – 25 липня 1194) – князь Новгородський (1140), Туровський (1142, 1154-1155), Волинський (1142-1146), Новий (1157-1164), Чернігівський (1164-1180), великий князь Київський (1173, 1176-1180, 1181-1194).
1115) – князь Волинський (1073-1078), князь Тмутараканський (1083-1094), князь Чернігівський (1094-1097).
Правління Святослава Ігоровича традиційно прийнято відраховувати з 964 року, коли у Повісті Тимчасових Років згадуються перші походи князя. Більшу частину часу Святослав приділяв військовим походам, його блискавичні кидки до кордонів суміжних держав і успіх у битвах закріпили за князем славу успішного полководця.