За імператора Костянтина I, починаючи з едикту 313 року про свободу віросповідання (див. Міланський едикт), християнство стало набувати статусу державної релігії й у Римської імперії, остаточно утвердившись у цьому статусі у Візантії наприкінці IV століття.
301 року Велика Вірменія стала першою країною, що прийняла християнство як державну релігію, що пов'язано з іменами святого Григорія Просвітителя та вірменського царя Тиридата III Великого.
Традиційно, за літописної хронологією, подію прийнято відносити до 988 року і вважати початком офіційної історії Російської церкви (деякі дослідники вважають, що «хрещення» відбулося пізніше: 990 чи 991 року).