У міру зміцнення своєї економіки колгоспи почали (з 1956 р.) видавати в рахунок оплати праці щомісячні грошові аванси, а також натуральні аванси в міру надходження продукції (див. Авансування колгоспників).
Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18 травня 1966 року “Про підвищення матеріальної зацікавленості колгоспників у розвитку суспільного виробництва” замість трудоднів запроваджували гарантовану оплату праці колгоспників, включно з правом на додаткову оплату і премію.
1 липня 1966 року в СРСР було запроваджено щомісячну зарплату колгоспників. Уперше за багато років жителі сіл і селищ стали отримувати “живі” гроші. До цього вони працювали за трудодні і "палички" – за кожен відпрацьований у колгоспі день ставили паличку, а наприкінці року за їхнім числом здійснювали розрахунок сільгосппродукцією.
Гроші на трудодні почали давати з 1959 року. Трудодні скасували 1966 року.