Цинк хімічно активний, є сильним відновником і взаємодіє з багатьма простими речовинами-неметалами (киснем, галогенами, сіркою), оксидами металів ( ) та неметалів ( ), витісняє водень з розведених кислот та розчинів лугів, при нагріванні – з води.
Цинк безпосередньо не реагує з воднем, вуглецем, кремнієм та бором. 2.2. Цинк взаємодіють з мінеральними кислотами (з соляною, фосфорною та розведеною сірчаною кислотою та ін.). При цьому утворюються сіль та водень.
Цинк окис – амфотерний оксид, що вступає в реакцію і з кислотами, і з лугами. Реакція з кислотами призводить до отримання солей, з лугами – комплексних сполук гідроксоцінкатів. Взаємодіє з воднем, вуглецем, розчином аміаку, чадним газом, метаном, карбідом кальцію, феросиліцієм.
Оскільки цинк із водою не реагує, зате реагує з лугом, хімік додав цинку до натрію, щоб отримати більшу кількість водню: 2Na + H2O = 2NaOH + H2↑; Zn + 2NaOH + 6H2O = Na2[Zn(OH)4] + H2↑.