Верхова пожежа характеризується горінням крон деревостанів. Поділяється на побіжну та стійку. Під час побіжної верхової пожежі вогонь швидко поширюється по кронах дерев у напрямку вітру, а під час стійкої (повальної) – по всьому деревостану: від підстилки до крон.
Верхова пожежа Верхова лісова пожежа охоплює листя, хвою, гілки, і всю крону. Швидкість поширення від 5-70 км/год. Температура від 900 °C до 1200 °C. Розвиваються вони зазвичай за посушливої вітряної погоди з низової пожежі.
Верхова лісова пожежа поширюється по кронах дерев. Вона виникає, коли вогонь низової пожежі за сильного поривчастого вітру переходить на крони дерев. На ділянках із зімкнутими кронами верхова пожежа поширюється меншим фронтом. Верхова пожежа поділяється на стійку (повальну) і побіжну.
За типами лісові пожежі, схожі за об’єктом горіння і характером їхнього поширення, підрозділяються на: лісову пожежу, що поширюється лісовою площею; валежну пожежу – низову пожежу, за якої основним пальним матеріалом є деревина, що розміщена на поверхні ґрунту; верхову пожежу – лісову пожежу, що поширюється лісовим фронтом, і …