кази, узб. qazi, кримськотат. къазылыкъ) – жир з очеревини, що використовується при приготуванні делікатесної домашньої ковбаси з конини у низки тюркських народів.
Роблять цю ковбасу з жирного кінського м’яса і сала зі спеціями (чорний перець, часник, зра та інші прянощі), всі інгредієнти набивають у кінську кишку – виходить натуральна оболонка. Як правило, для приготування кази використовується жирне м’ясо з ребер. Кази – холодна страва узбецької кухні.
Кази містять безліч мінералів і вітамінів. Хімічний склад поповнює калій, залізо, магній, фосфор, натрій, мідь, сірка, а також вітаміни А, Е, РР, групи В. Кінська ковбаса корисна тим, що регулює обмін речовин, покращує роботу шлунково-кишкового тракту, заповнює вітамінно-мінеральний баланс.
У чому відмінність кази від шужука? У способі приготування. В автентичному рецепті для кази обирають кінське м’ясо на ребрі та філе поперекової частини, оскільки там більше жиру. Ці шматки заправляли спеціями, а потім наповнювали ними, не розрізаючи, кишки.