Перші ж застібки, що нагадували ґудзики, з’явилися приблизно в III тисячолітті до нашої ери. На розкопках в Індії в Мохенджо-Даро (долина річки Інд) було знайдено справжнісінькі ґудзики з двома або трьома дірочками для пришивання. Вчені датували їх 2800-2600 роком до нашої ери.
э.. Функціональні ґудзики з петлями для застібання одягу з’явилися вперше в Німеччині в XIII столітті. Вони швидко набули широкого поширення в Європі для виготовлення одягу, що більш щільно облягає. У минулому ґудзик був одним із важливих магічних амулетів, покликаних відлякувати ворожі людині сили.
У Росії ґудзики увійшли в ужиток наприкінці XV-початку XVI століття. Особливістю старовинних ґудзиків була форма кульки з вушком. Їх робили переважно з металу, але пізніше матеріалом для виготовлення слугували також скло, дерево, бурштин, перламутр, шкіра, кістка і ріг, фарфор, ебоніт, текстиль та інше.