Та й за розмірами вони різняться суттєво: домра нагадує маленьку іграшку, а домбра сягає в довжину понад метр і виступає гордим партнером виконавцю. І головне, у них зовсім різна батьківщина: домбра – інструмент казахський, хоча під різними назвами поширений і в Узбекистані, і в Башкирії.
У домри-прими перша і друга струна мають звучати однаково між собою і камертоном. Налаштовувати їх необхідно, затиснувши струни на сьомому ладу. У решти домр, крім контрабасової, друга струна налаштовується під першу, при цьому затиснути її потрібно на сьомому ладу. Звук третьої струни подібний до звуку другої.
Домра – відомий щипковий музичний інструмент, який у низці країн зарахований до “народних”, зокрема в Росії, Україні, Білорусії. Вона має корпус овальної форми, короткий гриф і 3-4 струни (квартовий або квінтовий лад; при цьому триструнна модифікація широко розповсюдилася тільки в Росії).