е. Коляда – це свято астрологічного календаря слов'ян. В цей час поклонялися Велесу, приносячи йому дари. Зустріч Коляди (кінець грудня – початок січня) супроводжувалася розпалюванням багать, танцями та піснями ряжених – колядками.
Що стосується язичництва, то для давніх слов'ян були прийнятними шумні веселощі та масові гуляння – невід'ємні складові сучасного святкування нового року. Такі святкування проводились у різні дати, і в період з 25 грудня по 6 січня – насамперед.
У перекладі на сучасний календар новорічні свята у давніх слов'ян проходили з 25 грудня до 6 січня, а на перше число припадала кульмінація. Усі 12 днів у центрі поселення зігрівав тіла та душі мешканців священний вогонь на честь верховного божества.
було видано указ про відзначення Нового року 1 січня. Згідно з указом по вулицях та перед воротами будинків знатних людей потрібно було поставити прикрасу з ялинових чи соснових гілок, людям бідним – хоч би ялинову чи соснову гілку. Таким чином, 1700 р. у Росії починався двічі – у вересні та у січні.