Історичною батьківщиною єзидів вважається межиріччя річок Тигр і Євфрат під назвою Месопотамія. Однак зараз там проживає менша частина населення, оскільки гоніння і винищення з боку мусульман, які нав’язували їм іслам, змусило їх покинути батьківщину. Винищення нація зазнавала протягом багатьох років.
Згідно із загальноприйнятою версією, езіди належать до курдської етноконфесійної групи, яка розмовляє діалектом курдської мови – курманджі, або ездики, як його називають самі носії. Ездікі належить до північно-східної підгрупи іранської гілки індоєвропейської сім’ї мов.
Єзиди, звертаючись до Сонця, звертаються до Нього зі словами Шамс. Шамс це Світлоносний Ангел – Шешамс. Єзиди моляться безпосередньо через Ангела Шешамса і так звертаються до Всевишнього. Сонце – це світло, під час молитви єзиди мають повернутися обличчям до “Світла Божого” – Кублатбдора.