Остап має неймовірну мужність, холоднокровність, розумний, відважний, головне в його житті – служіння Батьківщині та вірність товаришам. Це цілісна, без протиріч і пошуків натура. Тому небагато слів говориться про Остапа в повісті: він відмінно воює і чинить завжди правильно.
Остап цурався суспільства і був замкнутий. Змужнівши, Остап став людиною з твердим характером і чіткими уявленнями про обов’язок. Андрій залишився більш легковажним і зрадив “своїх” через романтичні почуття до полячки. Остап – гордий і видний молодий чоловік, справжній козак, який нікому не дає спуску.
Йому 22 роки. Він – дюжий, міцний молодий хлопець. На початку повісті його обличчя вкрите "першим пухом волосся". Натомість після приїзду до Запорозької Січі риси обличчя Остапа стали "грізні й сильні", і тіло стало міцним, мужнім.