Всі ці повісті об'єднані спільною темою темою зображення Петербурга, великого міста, столиці Російської імперії. Єдність циклу визначається не тільки предметом зображення, а й змістом повістей, їх соціальним змістом, місцем у творчості письменника.
Дані повісті об'єднані в цикл самим Гоголем на момент виходу його перше зібрання творів 1842 року.
У всіх повістях розглядається проблема «маленької людини». В кожній петербурзької повісті головною дійовою особою є чиновник чи художник, і є хтось один, хто почувається виключеним із загальної норми, пропадає та гине.
Слід зазначити, що ці повісті він написав у той час, коли сам жив у Петербурзі. Оскільки він жив у бідних районах, те й Петербург описав, як дуже контрастне місто. А теми, які він піднімає, це теми відносини між людьми. Це теми байдужості та зневаги до людей низького стану.