У курдів в звичай заручати немовлят у день їх народження – бешик-кертмі. Коли заручені виростають, їм справляють весілля. У курдів не вважається поганим викрадення дівчини, якщо воно відбувається за згодою останньої. на курдських весілля багато співають.
У 1920—1930-ті роки курди кілька разів безуспішно повставали проти турецької влади. Причиною було те, що турецькі курди зазнавали гонінь: використання курдської мови було заборонено, а сама курдська національність Туреччиною не визнавалася (офіційна влада Анкари називала курдів «гірськими турками»).
Більшість курдів – мусульмани суннітського штибу, хоча в їхньому середовищі поширені й інші конфесії. У тому числі езидська – синкретична віра, що поєднує в собі елементи багатьох релігій. Її послідовників століттями переслідували як "дияволопоклонників" – у тому числі й курди-мусульмани.
Курди переважно сповідують іслам суннітського штибу. Є серед них та своєрідні релігійні діячі – єзиди. Вони не лише сповідують власні релігійні течії, а й говорять особливому діалекті (курманджи). Єзидизм ґрунтується на зороастризмі, який бере свій початок у Стародавній Персії.