Таран – прийом повітряного бою, що полягає в нанесенні пошкоджень літальному апарату противника безпосередньо самим літальним апаратом атакуючого. Можливий також таран наземного об'єкта чи корабля. Першим повітряний таран застосував Петро Нестеров 8 вересня 1914 року проти австрійського літака-розвідника.
Історія тарана е. Вітрувій у своєму трактаті приписує винахід тарана карфагенянам під час облоги ними іспанського міста Кадіса. Карфагеняни розбили колодом якусь будову, що навів Пефасмена, корабельного майстра з Тіра, на думку підвісити колоду. За допомогою винаходу карфагеняни зруйнували стіни Кадісу.
У роки Великої Вітчизняної війни першим льотчиком-Винищувачем, що знищив таранним ударом у темний час доби літак противника, став заступник командира ескадрильї 27-го винищувального авіаційного полку (ІАП) 6-го винищувального авіаційного корпусу (ІАК) ППО старший лейтенант П. В. Єремєєв.
У ніч проти 29 липня 1941 року на підступах до Москви біля села Новопетровське в Істринському районі на висоті 2000 метрів Єремєєв здійснив перший в історії Великої Вітчизняної війни нічний таран.